Літургійні читання на суботу ІV Великоднього тижня (РКЦ)

Перше читання

Ді 13, 44-52

Читання з Діянь Апостолів

          Наступної суботи після промови Павла у синагозі в Антіохії зібралося майже все місто, щоб слухати слово Боже. Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.

          Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й  уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемось до поган. Так бо звелів Господь нам: Я Тебе поставив світлом поганам, щоб Ти був спасінням аж до кінців землі».

          Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя. І ширилося слово Господнє по всій країні.

          Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.

Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію; учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.

          Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 98(97), 1. 2-3аб. 3вг-4 (П.: пор. 3в)

Земля узріла Спасителя свого.
або: Алілуя

Співайте Господеві нову пісню,  *
бо Він учинив чуда.
Його правиця і Його святе рамено  *
дали Йому перемогу.          

Господь явив своє спасіння,  *
перед очима в народів явив Він свою справедливість.
Згадав про свою милість і свою вірність  *
супроти дому Ізраїля.         

Усі кінці землі побачили,  *
як наш Бог спасає.
Ликуйте перед Господом, уся земле,  *
радійте й веселіться, і псалми співайте!

Спів перед Євангелієм

Йн 6, 63б. 68б

Алілуя, алілуя, алілуя

Слова Твої, Господи, – дух і життя,
у Тебе – слова життя вічного.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Йн 14, 7-14

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Ісус сказав до своїх учнів:

          «Коли б ви Мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте Його і бачили».

          А Филип Йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас».

          «Скільки часу Я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти Мене не знаєш, Филипе? Хто Мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Невже не віруєш, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в Мені, – Він творить діла. Тож Вірте мені, що Я в Отці, й Отець у Мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.

          Істинно, істинно говорю вам: Хто в Мене вірує, той так само діла робитиме, що їх Я роблю. А й більші від них робитиме, – бо Я вже йду до Отця мого. І все,  що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я».

          Слово Господнє