Літургійні читання на четвер IV тижня Великого Посту (РКЦ)

Перше читання

Вих 32, 7-14

Читання з Книги Вихід

          Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зо шляху, що Я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: „Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі”».

          І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь Я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий. Тож тепер полиш Мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий».

          Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів Твій на народ Твій, що Ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? Навіщо мали б єгиптяни говорити: „На лихо вивів Він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі?” Відверни ярість обурення Твого та зміни гнів на милість супроти Твого народу. Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг Твоїх, що їм клявся собою цими словами: „Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість”».

          І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.

          Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 106(105), 19-20. 21-22. 23 (П.: пор. 4а)

Пробач, о Боже, своєму народу

Бичка зробили під Хоривом *
і вилитому бовванові поклонялись.
І заміняли свою Славу *
на бика подобу, що їсть траву.

Забули Бога, Спаса свого, *
що вчинив великі подвиги в Єгипті,
діла предивні в землі Хама, *
страшенні – над Червоним морем.

Вже говорив про те, щоб їх запропастити, *
якби Мойсей, Його вибранець,
не став Йому навпроти на проломі, *
щоб відвернути Його гнів, щоб Він їх не знищив.

Спів перед Євангелієм

Єз 18, 31

Слава Тобі, Царю віків

Повідкидайте геть від себе гріхи ваші,
і зготуйте собі нове серце і дух новий .

Слава Тобі, Царю віків

Євангеліє

Йн 5, 31-47

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Ісус сказав до Юдеїв

          «Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу Я сам за себе. Але за Мене свідчить інший, і відаю Я, що те Його свідоцтво, яким Він за Мене свідчить, – правдиве.

          Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.

          Та в Мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив Мені для мого виконання. – Ось ті саме діла, що їх Я роблю, і свідчать за Мене, що Отець Мене послав. І Отець, який послав Мене, свідчить за Мене, лише ви ані голосу Його не чули, ані виду Його не бачили ніколи. І слова Його не маєте, що перебувало б серед вас, – ви бо не віруєте в Того, кого Він послав.

          Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, – а й вони свідчать за Мене! Але ви не бажаєте до Мене прийти, щоб жити життям вічним.

          Слави не приймаю Я від людей. Та Я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога. В ім’я Отця мого прийшов Я, а ви не приймаєте Мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли. Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?

          Не гадайте, що Я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей – ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й Мені б ви вірили: про Мене бо писав він! Не віривши ж його писанням – як моїм словам повірите?»

          Слово Господнє