Римо-католицький календар Понеділок ХХХІІІ звичайного тижня, рік І

У ті дні вийшов грішний пагін – Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування. Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, які звели багатьох інших, казавши: "Ходімо та зробимо союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів”. Сподобалось їм це слово, і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї. От і збудували вони в Єрусалимі гімназії за поганським звичаєм, затерли собі знаки обрізання, відступили від святого союзу, збраталися з поганами та запродалися їм, щоб зло творити. Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський наказ. Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи. П’ятнадцятого дня місяця Каслев, сто сорок п’ятого року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі. При дверях домів та по майданах палено кадило. Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу, а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував Закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть. Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого. Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали. Вельми великий гнів навис над Ізраїлем.

Cлово Боже