Яків Чоло: Неможливо приховати великої любові Богородиці

Коли почалися об’явлення Богородиці, мені було десять років. До цього я жив, як усі діти нашого села, любив гуляти й гратися з ровесниками та друзями. Я жив у християнській сім’ї й засвоїв від батьків, що існують Бог і Богородиця. Я молився й сприймав віру, як сприймає її десятилітня дитина.

Важко описати, наскільки любленим та захищеним я себе відчув

Коли 25 червня 1981 р. я вперше побачив Богородицю, коли подивився Їй у вічі й побачив, скільки в Неї любові до мене, до всіх нас, важко описати, наскільки любленим та захищеним я себе відчув. У такі хвилини не промовляють слів – говорить тільки серце. І моє серце говорило: нехай ця мить не припиняється! Я отримав від Бога великий дар – дар бачити Богородицю, але водночас отримав ще більший дар – через Богородицю пізнати Ісуса. Коли Вона запросила нас жити за Її посланнями, закликала до молитви, навернення, миру, посту й Святої Меси, я як дитина замислився, як нам усе це прийняти. І в серці я збагнув слова, які Богородиця сказала нам: «Дорогі діти, вам достатньо Мені відкритися, решту Я зроблю Сама». У Меджуґор’ї потрібно завжди закликати: відкрийте своє серце Богородиці, передайте своє життя в Її руки, тому що коли в нас нема Бога, у нас нема й життя, а якщо в нас є Бог, то є все. Ми часто думаємо, що коли маємо матеріальне багатство, маємо все, при цьому не згадуючи про Бога взагалі. Насправді людина без Бога злиденна; і лише той, у кого в серці є Бог, багатий та цілісний.

Моє життя почалося, коли я в серці відчув Ісуса й Богородицю

Моє справжнє життя почалося в мої десять років, у момент, коли я по-справжньому пізнав Ісуса й Богородицю та відчув їх у своєму серці. Богородиця запросила нас молитися. Вона каже: «Дорогі діти, моліться серцем, відчуйте радість, відчуйте мир, відчуйте мир молитви. Свою молитву перетворіть на радість, тому що ви не можете молитися, коли думаєте, що молитися зобов’язані. Серце повинно відчувати потребу в молитві, і тоді вона стане радістю». Коли Богородиця говорила нам це, я як дитина задумувався: як це – молитися серцем? Що для цього зробити? А з часом зрозумів, що молитва серцем – це дар від Бога, дар, який Бог бажає дати всім. Богові й Богородиці я сказав: Боже, Богородице, я хочу вже від сьогоднішнього дня молитися серцем, хочу відчути молитву у своєму серці, хочу відчути радість молитви, хочу відчути мир у молитві – і поступово відчував, як молитва насправді стає для мене радістю. Я шукав місце, де молитимуся, і мені вже не було важко молитися. Нам усім слід просити Богородицю про те, щоб почати молитися серцем, аби відчути красу молитви.

Бути святим значить мати в серці Бога

Богородиця стільки разів закликала нас почати молитися в сім’ях. Ніщо не здатне так з’єднати сім’ю, як молитва. Вона каже: «Поставте Бога на перше місце у своїх сім’ях, знаходьте час для Бога». В одному з послань Вона сказала: «Я хочу, аби кожна сім’я в нас була святою». Я розважав над тим, що значить бути святим. Бути святим – це мати Бога у своєму серці, жити з Богом. Бути святим означає мати мир у сім’ї. Бути святим означає вміти розмовляти зі своїми батьками. Бути святим – це вміти допомогти іншим людям. Бути святим – це вміти усміхнутися комусь. Бути святим – це потиснути руку своєму братові, любити людей.

Богородиця говорить: «Дорогі діти, постіть». Я знаю, що в багатьох, хто приїжджає до Меджуґор’я, із цим труднощі, а багато хто не розуміє, навіщо постити взагалі. Але згадаймо, скільки разів Богородиця тут повторювала: «Дорогі діти, через молитву та піст ви можете досягнути все й можете навіть зупинити війни». Про Бога ми згадуємо лише тоді, коли переживаємо страждання й хрести, і тільки тоді запитуємо: Боже, де Ти, чи не забув Ти мене, чому Ти мені не допоможеш? Та замість цього запитаймо себе: де були ми, скільки часу провели з Богом, чи був у нас Бог на першому місці? Бог завжди поруч з нами, але своїми занедбаннями добра й гріхами ми не хочемо Його присутності. Богородиця каже: «Дорогі діти, наверніться, наверніть свої серця!» У Меджуґор’є приїжджають не тому, щоб побачити візіонерів, і не тому, щоб шукати видимі знаки. Найбільший знак Меджуґор’я – це наше навернення, нове життя з Богом. Це нове життя нам потрібно перенести у свої сім’ї та в них свідчити про свої переміни; у своїй сім’ї треба показати, як добре жити з Богом. Багато хто, на жаль, боїться навернення. Але коли ми пізнаємо Бога й Божу любов, то зрозуміємо, що насправді в нас є все.

Неможливо приховати великої любові Богородиці

У перші дні об’явлень від нас очікували, що ми відступимося й скажемо, що не бачили Богородиці. Ми відповіли, що це неможливо – особливо, коли ти Її бачив і відчув у серці Її любов. Неможливо приховати великої любові Богородиці. Світ такий, який є, тому що ми прагнемо робити все самі, своїми силами замість того, щоб віддати своє серце Богові й сказати: Боже, ось я, віддаю Тобі своє серце, віддаю Тобі своє життя, віднині Ти керуй моїм життям. У Меджуґор’ї Богородиця закликає нас молитися за мир, і найперше за мир у своїх серцях. Коли ми не маємо миру у своїх серцях, то не можемо йти до Бога, а якщо не маємо Бога, не можемо прийняти й того, до чого кличе нас Богородиця. Кожному паломнику потрібно задуматися над ще одним посланням Богородиці: «Дорогі діти, якби ви знали, як сильно я люблю вас, ви б плакали від радості». Почнімо й ми любити Богородицю, любити Бога, почнімо насправді приймати Бога як Отця й Богородицю як свою Матір. Правдиве паломництво меджуґорського паломника продовжується тільки по поверненні додому. Тільки тут стає видно, що саме ми отримали в Меджґор’ї та які плоди винесли з нього.

Яків Чоло (Меджуґор’є)

Джерело: medjugorje-info.com

Взято з газети Світло Марії