Сповідь та Євхаристія (о. Славко Барбарич, OFM)
Вчора, 14:21.
Сповідь – це Таїнство Примирення. Бог прощає гріхи людини, свого творіння, коли вона просить Його про це з каяттям. Однак Бог також встановив через Христа особливе Таїнство, в якому Він прощає гріхи та зцілює душу від ран, завданих гріхом.Євхаристія – це Свято, а прощення гріхів та примирення є передумовами для Євхаристійного Свята. Саме той новий одяг, про який говорить Христос, спонукає до сповіді та обмивання гріхів силою Божої любові, яка особливо проявляється у Сповіді. (Пор. Мт. 22:1-14)
Однак слід наголосити: якщо віруюча людина не відчуває тяжкого гріха у своїй душі, тяжкого внутрішнього розладу, вона може приступити до Причастя. Однак недостатньо бути чистим від гріха. Потрібно також вірити, що Христос присутній у Євхаристії. Святий Павло дорікає християнам за деякі вади у святкуванні Євхаристії: егоїзм один до одного та невпізнання тіла Христового в Євхаристійному Хлібі. (Пор. 1 Кор. 11:23 і далі.)
Отже, регулярна Сповідь необхідна для належного євхаристійного життя. Згідно з посланнями та вченням Богородиці, Таїнство Сповіді слід здійснювати раз на місяць. Коли ми перевіряємо себе, готуючись до Сповіді, нам слід завжди входити в питання вдячності і любові, тієї щедрої любові, яка з радістю ділиться і з радістю роздається бідним, розпізнаючи Христа в кожному. Ми повинні завжди ставити такі пропуски та такі гріхи перед Милосердним Серцем Отця і просити прощення гріхів і зцілення ран, завданих гріхом. На початку кожної Меси, як ми вже казали, є молитва про прощення та зцілення, яка відбувається у єдності з іншими.
Багато віруючих останнім часом приступають до так званих загальних Сповідей зі спільним відпущенням гріхів і не бачать сенсу в індивідуальній Сповіді. Однак слід наголосити, що загальна спільна Сповідь, яка відбувається на початку Меси або яка організовується в парафіяльних спільнотах кілька разів на рік, не замінює особистої Сповіді, а також особиста Сповідь не виключає спільного відпущення гріхів. Входячи в євхаристійну таємницю та любов, християнська душа стає дедалі чутливішою та легше розпізнає те, що не є в порядку. Їй буде легше звільнитися від безладу та міцніше входитиме в таємницю євхаристійної любові, стаючи таким чином живою Євхаристією.
Повернутися назад