О, піднесене смирення!
Благаю вас усіх, браття, цілуючи ваші ноги, з усією можливою любов’ю виявляти, наскільки можете, всю пошану та всю честь до пресвятого Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, в якому «все примирилося на небі і на землі» (Кол. 1:20) з Всемогутнім Богом. Так само благаю в Господі всіх моїх братів-священників, які є нині, які будуть і які бажатимуть бути священниками Всевишнього, щоб, коли вони бажають служити Святу Месу, вони з благоговінням, бездоганно приносили першу жертву пресвятого тіла і крові Господа нашого Ісуса Христа, зі святим і чистим наміром; не заради земних речей, ані зі страху чи любові до будь-якої людини, «ніби бажаючи людям вподобатися» (Кол. 3:22).
Нехай усі зусилля, наскільки допомагає благодать Всемогутнього, будуть спрямовані до Бога, прагнучи догодити Йому єдиному, Всемогутньому Господу. Бо тут Він Сам діє, як Йому заманеться, як Він Сам каже: «Чиніть це на мій спомин» (Лк. 22:19). А якщо хтось чинить інакше, той стане зрадником, як Юда, і буде «винним за тіло і кров Господню» (1 Кор. 11:27). Пам’ятайте, мої брати-священники, як написано про Мойсеїв закон, що без будь якого милосердя, за Божим судом, помер той, хто порушив його лише зовні. «Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?» (Євр. 10:28-29)
Людина, наприклад, зневажає, знеславить та топче ногами Агнця Божого, коли – як каже апостол – не розрізняє та «не відрізняє святого тіла Христового від інших страв та обрядів» (1 Кор. 11:29) або споживає його негідно. Або ж, якщо і є достойний, то бере участь у ньому без належного наміру та негідно, як каже Господь через пророка: «Проклятий, хто діла Господні чинить нечесно» (Єр. 10). І він суворо засуджує священиків, які не хочуть прийняти це до серця, кажучи: «Прокляну ваші благословення» (Мал. 2:2)



