Послання Богородиці, 25 липня 2026 року«Дорогі діти! Поки темрява й немир панують у багатьох серцях, ви, дітоньки, будьте молитвою і Моїми простягнутими руками любові. Поставте, дітоньки, Святе Письмо на видному місці у ваших сім’ях і читайте його, щоб воно стало для вас спонукою до навернення і нового життя. Бо сатана сильний і зводить серця. Ваші серця Я прагну віддати через Моє Материнське Серце Серцю Мого Сина Ісуса, щоб у вас панував Він, Воскреслий, і радість запанує у вас і навколо вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик» (Із Церковним погодженням).
1. «Поки темрява й немир панують у багатьох серцях, ви, дітоньки, будьте молитвою і Моїми простягнутими руками любові»
Богородиця показує нам діагноз ситуації: темрява та немир панують у серцях багатьох людей. Це не проблема, якщо темрява та немир з’являються в нас, бо ми люди, ми слабкі, тому це не є чимось незвичайним. Але проблема полягає в тому, що темрява та немир «панують», що темрява та немир сильніші за світло та мир. Це трапляється, якщо в нас переважає та перемагає негативна думка та слово, погана реакція, конфлікти, розбіжності, ворожнеча, смуток. Тоді зло перемогло в нас і через нас.
Однак, Богородиця ніколи не зупиняється на діагностиці ситуації, а пропонує нам нову перспективу: «Ви будьте молитвою і Моїми простягнутими руками любові». Це означає: «Ви можете робити щось інше, ніж ті, про кого згадано вище. Ви відрізняєтеся від них».
Це нагадує нам Ісуса, який просить своїх учнів відрізнятися від світу: «Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.»» (Мт. 20, 25-27).
Якщо люди не моляться, Богородиця хоче, щоб ми молилися. Якщо люди є простягнутими руками зла, темряви та немиру, Богородиця хоче, щоб ми були Її простягнутими руками любові. Це альтернатива сучасному світу. Саме цього Бог очікував від Свого народу Ізраїлю, і через пророка Єремію Він каже: «Ось те, що глина в руці ганчаря, те й ви в руці у мене, доме Ізраїля.» (Єр. 18, 6). Іван Хреститель вважає себе голосом: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню!» (Ів. 1, 23). Він не слово, а голос Слова. Павло відкрив християнам їхню особу – що вони є глиняними посудинами: «А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас». (2 Кор. 4, 7). Мати Тереза сказала про себе: Я – олівець у руці Божій.
Ставлення всіх згаданих людей чітке: «Боже, Ти працюй через мене. Не я працюю, а Ти». Звичайно, я працюю, але ця робота інша, бо я працюю не сам, бо вважаю себе співробітником Бога. Тоді в моїй роботі немає напруги, нервозності, тривоги. Тоді я розслаблений, бо залишаю результати своєї праці Господу. Моя єдина турбота — працювати і мати тверду довіру до Господа.
2. «Поставте, дітоньки, Святе Письмо на видному місці у ваших сім’ях і читайте його, щоб воно стало для вас спонукою до навернення і нового життя».
Богородиця запрошує нас бути Її співробітниками та пропонує нам допомогу в житті з новою перспективою: Читання Божого Слова в родині.
У групі угорців, які нещодавно брали участь у семінарі посту та молитви, один чоловік свідчив: «У нашій сім’ї ми все робимо разом: прибираємо, перемо, готуємо, молимося, читаємо Слово Боже. Я, моя дружина та діти – всі разом».
Святе Письмо має бути стимулом до навернення та нового життя, якщо в тексті, який ми читаємо, ми побачимо себе. Спочатку ми бачимо інших (наприклад, Закхея), і це знання. Це важливо, але недостатньо. Якщо ми впізнаємо себе в Закхеї, тоді ми відчуємо потребу в наверненні, у змінах. Звичайно, не потребу в наверненні інших, а – самих себе.
3. «Бо сатана сильний і зводить серця»
Сатана сильний. Це правда, але важливо додати ще дещо: ми слабкі. Якби ми були сильнішими, сатана не зміг би нас перемогти.
Як діє сатана?
Він зводить серця. Зводить – це означає, що він бреше. Він обманює та вводить нас в оману, коли ми йому віримо, а ми віримо йому, бо ми сліпі. Все, що він робить, сатана представляє як щось прекрасне та добре для нас. Якщо ми не будемо пильними, він зведе нас на манівці.
Коня прив'язали до паркану, прийшов диявол, старий хитрий змій, і розв'язав коня. Потім кінь перейшов на подвір'я сусіда і знищив весь його сад і всю його важку працю. Коли сусід побачив це, він розлютився і вбив коня. Коли сусід побачив, що той убив його коня, він прийшов і вбив його. Після цього прийшов його син і, бажаючи помститися за батька, почав стріляти по будинку сусіда і вбив його сім’ю.
Святий побачив це і спитав диявола: "Чому ти це зробив?!" А той відповів: "Я тільки коня розв'язав".
4. «Ваші серця Я прагну віддати через Моє Материнське Серце Серцю Мого Сина Ісуса, щоб у вас панував Він, Воскреслий, і радість запанує у вас і навколо вас»
Богородиця хоче, щоб Ісус панував у нас. Коли Ісус панує в нас, тоді ми сильніші. Ми не можемо перешкодити сатані діяти, спокушати нас, але ми можемо бути сильнішими, якщо Ісус панує в нас, а Ісус панує в нас, якщо Його любов у нас сильніша за ненависть та інші негативні емоції та думки.
З давньогрецької історії ми дізнаємося про Геракла та Антея. Вони боролися, але Геракл не зміг перемогти Антея, сина землі. Тільки після того, як він помітив, що Антей черпає свою силу від землі, з якою він завжди був пов'язаний, він відокремив його від неї і таким чином переміг його.
Павло говорить з власного досвіду про те, як зло нападало на нього, але не перемогло: «Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені.» (2 Кор. 4, 8-9)
Чому зло не перемогло його?
Тому що він був пов’язаний з Христом: «Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас». (Рим. 8, 35. 37) В іншому місці: «Я можу все в тому, хто укріплює мене». (Фил. 4, 13)
Ми повинні молитися Ісусу, щоб Він зміцнив наші сили, дав нам сили для нового дня, для зустрічей з людьми, для викликів, які приносить день. Особливо гарний час для такої молитви – це ранок. Ось один зі способів:
«Ісусе, зміцни мою віру, мою довіру до Тебе… Зміцни Свою любов у мені, щоб Твоя любов панувала в мені, щоб вона перемогла все зло. Дай мені любов до Тебе… Дай мені любов до кожної людини в моїй сім’ї, до кожної людини, яку я зустріну сьогодні… Зміцни в мені терпіння… Дай мені мудрість… Зміцни внутрішню свободу в мені, щоб у мені було більше вільного простору, щоб я міг краще говорити, краще реагувати, краще розрізняти, що добре, а що ні… Дай мені дар слухати та розуміти інших…»
Коли ми дозволяємо Ісусу панувати в нас, коли Його любов перемагає в нас, плодом цього буде радість. Радість у нас і серед нас.
