Свідчення сестри Растіслави Ралбовски про Меджуґор’є

Сестра Растіслава Ралбовски належить до Конгрегації Сестер Милосердя Святого Хреста, які знаходяться в Хорватській Провінції у Д’яково. Саме вона зініціювала паломництва у Меджуґор’є для осіб з особливими потребами та у червні цього року таке паломництво проходитиме уже вп’яте.

У серпні минулого року на Молодіжному Фестивалі вона давала свідчення і говорила також про свій зв’язок із Меджуґор’є так, як уже із 1981 року приїжджає сюди: «Більшість людей , які прибувають сюди, мають свої певні інтенції та потреби. Саме тому зімною сюди їхали деякі молоді люди, більшість з яких мали багато проблем та переживали кризи через їхні сім’ї, залежності чи психологічні труднощі. Була створена група з метою забезпечення підтримки цих молодих людей. Поступово вона збільшилася і сьогодні вона є частиною програми, яку ми здійснюємо з особливою любов’ю та турботою. Завдяки покійному отцю Славку(Барбарічу), з 1997 року, ми почали брати з собою в паломництво у Меджуґор’є неповносправних осіб. З того часу ми приїжджали сюди кожного року.

На превелику радість, ці паломництва набрали міжнародного розмаху нещодавно, і у нас є потужна підтримка з боку меджуґорської прафії , яка надає безкоштовне проживання та харчування, так само, як і прекрасну програму впродовж усього цього періоду. Тут, в обіймах нашої Мами , ми, які є здоровими людьми , вчимося, як відкривати цінність та бездоганність осіб з особливими потребами ( дар життя цих людей – іншими словами) та водночас отримуємо величезну безумовну любов та радість від них. Це парафіяни Меджуґор’є, які завжди говорять нам на завершення : «Ми отримали набагато більше , ніж те, що ми могли їм запропонувати і дати ». Також ми надавали супровід групам й з інших програм в Меджуґор’є. Проте все розвивалося повільно – без реклами. Що означає для нас молитовна підтримка? Ми зазвичай асоціюємо її із особою вільною від страждань, однак це не завжди є так.

Наприклад, якщо особа є одержима чи ментально хвора – з певною хронічною формою, ми стикаємося із ситуацією, яка важко розв’язується. Та Бог завжди може зробити чудо ! Проте, в основному такі стани залишаються на все життя з усіма їх наслідками. Хрест завжди залишатиметься загадкою. Я лише стараюся зробити те, чого навчилася від Богородиці. Це просто бути тут і тепер для цих осіб, бути навіть тоді, коли незнаєш, що зробити для них зараз – просто бути поруч. Ми намагаємося створити для них опору, завдяки якій вони відчуватимуть себе любленими та прийнятими, відчуватимуть, що у них є власна гідність. Бог любить цих людей і Він не робить різниці між ними та нами, які є здоровими. Те, що є справді важливим для мене – це створити атмосферу прийняття, любові та схвалення, дати їм знати про те, що вони мають власну гідність, незалежно від своїх стигм – психологічного стану чи ментальньної недуги. Нам так багато потрібно зробити для них! Саме тут Богородиця навчила мене, як важливо донести до них цю добру новину (Євангеліє), яку Ісус залишив для своєї Церкви. Два важливі проекти виникли, завдяки цій терапевтичній групі Св. Йосифа, яка складається із людей з обмеженими можливостями, їх батьків і друзів(приятелів).

Ми також задіяли міжнародний рух спільнот «Віра і Світло». Була також група дружби створена серед молодих людей з життєвими проблемами різного роду, в основному психологічного характеру. Мимовільно було створено одне добре поєднання: ці молоді люди приходять, як волонтери, як друзі – щоб допомогти людям із вадами. Це дуже цінний досвід – бути поруч із особою, яка страждає ! », – сказала сестра Растіслава.