Отець Марінко Kuzminski є францисканцем і членом Хорватської Провінції Святих Кирила і Мефодія. На даний момент, він служить помічником пароха на парафії Пресвятої Трійці, яка знаходиться у м. Карловац. Вперше, він приїхав у Меджуґор’є у 1988 році та досі пам’ятає це паломництво, хоча на той час йому було лише 8 років… Сюди його привезла мама, яка через декілька років померла… Після закінчення Економічного Факультету, ставши членом Францисканської Молоді, він зрозумів, що щось мусить робити зі своїм життям. П’ять років тому отець Маріно був висвячений у священики.
«Я добре пам’ятаю мій перший візит сюди. Був наймолодшим паломником у той час в своїй парафії, яка знаходиться в м. Koprivnica. Тут було так неймовірно в той час і ми вирішили приїхати сюди, оскільки вважали себе Католиками. Я зростав у вірі в християнському дусі і ще відтоді коли був маленьким, міг відчувати людські страждання. Моя мама важко захворіла, коли я ще був дитиною і перенесла декілька операцій. Вона відчула, що мусить приїхати сюди та почати молитися. Це паломництво було великою надією для нас, такою своєрідною обіцянкою вірності, так як лікарі намагалися допомогти моїй мамі, але не були взмозі поставити правильний діагноз для неї.»
Мама нарікала переважно, що відчуває себе дуже кволою, але в лікарів була інша думка. Вона вирішила приїхати у Меджуґор’є і просити в молитві допомоги та заступництва Богородиці. Я вдячний Богу, що це паломництво направду змінило її життя. Згодом, після того, як ми повернулися до дому, моя мама зустріла лікаря, який прийшов до нашого сусіда колекціонера за горіховим деревом. Сусід розповів йому про неї і цей лікар взяв усі результати її медичних обстежень та зумів виявити те, що вона дійсно знаходиться в поганій формі й сказав їй, що мусить негайно лягати в лікарню. Пригадую, як прийшов тоді до дому, закрився в своїй кімнаті, почав плакати і молитися до Бога.
Операція пройшла успішно, але через 5 років моя мама померла. В цей момент я мабуть подумав, що Бога не існує, так, як він зовсім не чув і не відповів на мої молитви і я дуже злився на нього. Деякий час, я навіть перестав бути практикуючим вірним. Однак, одного разу, коли якось прибирав будинок, я знайшов особистий щоденник своєї матері, в якому було записано деякі спогади та вірші. В ньому я побачив уривок, в якому було написано, як після того, коли вона прокинулась в лікарні після наркозу, не могла пригадати, чи є вона одружена і чи має дітей. Вона була настільки кволою і спустошеною, що найлегше всього було просто здатися і померти. Але раптом мама побачила Світло і описала, як виглядала Богородиця, яку бачила саме в той момент. Після Об’явлення Матері Божої, у неї відновилося бажання до життя і мама вирішила боротися за нього. Після того, як я прочитав це, зрозумів, наскільки помилявся і дивився на багато речей неправильно, як не розумів Бога, який подарував нам 5 цінних років з нашою мамою, коли це було найбільш необхідно для мене та моєї сестри..
«Вірю Бог вміє чинити чудо, особливо, через заступництво Матері Божої», – сказав отець Маріно, який додав, що протягом деякого часу вони не мали змоги приїхати до Меджуґор’є. «Я повернувся сюди у 2004 і після стількох років для мене Меджуґор’є виглядало зовсім по іншому... Тим не менше духовність Меджуґор’є залишається тією ж самою. Коли я приїжджаю сюди, завжди звертаю увагу на духовний зріст. Найбільш важливим для мене є піднятися на гору Об’явлень і помолитися там вервичку (Розарій). Мені подобається перебувати там у тиші. Гора, на якій височіє Хрест є також особливим місцем для мене. ».
Отець Маріно тут з 14 чи 15 жовтня приблизно – приїхав з групою паломників із міста Karlovac.
Отець Марінко Kuzminski є францисканцем і членом Хорватської Провінції Святих Кирила і Мефодія. На даний момент, він служить помічником пароха на парафії Пресвятої Трійці, яка знаходиться у м. Карловац. Вперше, він приїхав у Меджуґор’є у 1988 році та досі пам’ятає це паломництво, хоча на той час йому було лише 8 років… Сюди його привезла мама, яка через декілька років померла… Після закінчення Економічного Факультету, ставши членом Францисканської Молоді, він зрозумів, що щось мусить робити зі своїм життям. П’ять років тому отець Маріно був висвячений у священики.
«Я добре пам’ятаю мій перший візит сюди. Був наймолодшим паломником у той час в своїй парафії, яка знаходиться в м. Koprivnica. Тут було так неймовірно в той час і ми вирішили приїхати сюди, оскільки вважали себе Католиками. Я зростав у вірі в християнському дусі і ще відтоді коли був маленьким, міг відчувати людські страждання. Моя мама важко захворіла, коли я ще був дитиною і перенесла декілька операцій. Вона відчула, що мусить приїхати сюди та почати молитися. Це паломництво було великою надією для нас, такою своєрідною обіцянкою вірності, так як лікарі намагалися допомогти моїй мамі, але не були взмозі поставити правильний діагноз для неї.»
Мама нарікала переважно, що відчуває себе дуже кволою, але в лікарів була інша думка. Вона вирішила приїхати у Меджуґор’є і просити в молитві допомоги та заступництва Богородиці. Я вдячний Богу, що це паломництво направду змінило її життя. Згодом, після того, як ми повернулися до дому, моя мама зустріла лікаря, який прийшов до нашого сусіда колекціонера за горіховим деревом. Сусід розповів йому про неї і цей лікар взяв усі результати її медичних обстежень та зумів виявити те, що вона дійсно знаходиться в поганій формі й сказав їй, що мусить негайно лягати в лікарню. Пригадую, як прийшов тоді до дому, закрився в своїй кімнаті, почав плакати і молитися до Бога.
Операція пройшла успішно, але через 5 років моя мама померла. В цей момент я мабуть подумав, що Бога не існує, так, як він зовсім не чув і не відповів на мої молитви і я дуже злився на нього. Деякий час, я навіть перестав бути практикуючим вірним. Однак, одного разу, коли якось прибирав будинок, я знайшов особистий щоденник своєї матері, в якому було записано деякі спогади та вірші. В ньому я побачив уривок, в якому було написано, як після того, коли вона прокинулась в лікарні після наркозу, не могла пригадати, чи є вона одружена і чи має дітей. Вона була настільки кволою і спустошеною, що найлегше всього було просто здатися і померти. Але раптом мама побачила Світло і описала, як виглядала Богородиця, яку бачила саме в той момент. Після Об’явлення Матері Божої, у неї відновилося бажання до життя і мама вирішила боротися за нього. Після того, як я прочитав це, зрозумів, наскільки помилявся і дивився на багато речей неправильно, як не розумів Бога, який подарував нам 5 цінних років з нашою мамою, коли це було найбільш необхідно для мене та моєї сестри..
«Вірю Бог вміє чинити чудо, особливо, через заступництво Матері Божої», – сказав отець Маріно, який додав, що протягом деякого часу вони не мали змоги приїхати до Меджуґор’є. «Я повернувся сюди у 2004 і після стількох років для мене Меджуґор’є виглядало зовсім по іншому... Тим не менше духовність Меджуґор’є залишається тією ж самою. Коли я приїжджаю сюди, завжди звертаю увагу на духовний зріст. Найбільш важливим для мене є піднятися на гору Об’явлень і помолитися там вервичку (Розарій). Мені подобається перебувати там у тиші. Гора, на якій височіє Хрест є також особливим місцем для мене. ».
Отець Маріно тут з 14 чи 15 жовтня приблизно – приїхав з групою паломників із міста Karlovac.
