Головна > Фоторепортаж > Меджугор'є. Яке воно?
Меджугор'є. Яке воно?27-07-2014, 17:56. |
Окремо розкажу про саме Меджугор'є.
Це хоч і село, але спокійно "тягне" на невелике містечко. Не бачив тут надмірної розкоші - великих приватних особняків з претензією на "двор'янське гніздо", усі будинки досить прості по стилю і невеликі, хоча майже обов'язково охайні, подвір'я біля них теж доглянуті, бур'яном не заростають.
Часто можна бачити облаштовані газони, засаджені декоративними рослинами.
Біля одного з будинків бачив грядку капусти - от не знаю, чи сільськогосподарська плантація це була, чи таки декоративне насадження.
Дизайн будівель здебільшого простий - прямокутник з плоским або двоскатним дахом.
Для мурування часто використовується камінь, що очевидно - вся місцева земля і є каміння.
Дуже часто на подвір'ї можна бачити статуетку Богородиці. Іноді частина будинку оформлена в релігійному стилі. Меджугор'є знаходиться на плато, між горами (на що явно вказує сама назва). Варто піднятися трохи вище, і очам відкриваються приємні краєвиди. На останній фотографії, на передньому плані оливкові дерева. Не знаю, в чому причина, але мені чомусь приємно, коли довкола ростуть оливки. Вирощують тут і ківі. Це скоріше не дерево, а лоза. Попри дороги росте багато гранатових кущів. Це гранати дикі, хоча цілком їстивні, а в садках коло будинків, як правило, ростуть окультурені гранати, плоди яких в декілька разів більші і значно смачні на вигляд. Не рідко трапляються живі огорожі. Роблять їх, як і у нас, з кипарисовика. Але також і з екзотичних рослин, наприклад, з лаврових кущів. Незле, квасиш на зиму капусту, треба лаврового листа - вийшов на подвір'я, висмикнув пару, і в магазин не треба йти. Як уже можна було помітити на деяких попередніх фотографіях, земля в Меджугор'ї червона, подібно, як в Індії. Незвично для нашого ока, постійне нагадування, що ти не дома. Живності якоїсь особливої помічено не було, крім, хіба, однієї запізнілої сарани, що зрозуміло, середина жовтня. А влітку, серед кущів і каміння на схилах гір і змії повзають, і скорпіони трапляються. Ми ж зустріли лише черепаху, яка кудись мандрувала по доріжці між полями, а, побачивши нас, заховалась під свій панцир, тільки блимаючи звідти своїми очима. До 1981-го року на цій землі ріс лише тютюн, з продажу якого і жили місцеві люди. Після початку об'явлень Богородиці все змінилось. Вона закликала увесь тютюн вирубати, а на логічне запитання "з чого ж ми жити будемо" відповіла - не хвилюйтесь цим. Тепер в Меджугор'ї ростуть оливки, інжир, мандарини (смачні!) гранати і виноград. Які сорти вирощують не знаю, але виноградники трапляються не рідко. А як виноград пахне після дощу увечері! Із знайомих нам запахів на нього найбільше подібний запах дубового віника, розпареного в бані - чудовий аромат. Вечори в Меджугор'ї чарівні, сповнені тихого спокою. Прогулюватись вуличками, освітленими жовтавими ліхтарями, суцільне задоволення. Чи посидіти в затишному ресторанчику. Намагаюсь завжди уникати остаточних суджень про місце, з яким заледве знайомий, але перші враження про Меджугор'є позитивні. Імпонує все - чистота, доглянутість вуличок, розмірена неспішність і врівноваженість місцевих жителів, відсутність відношення до тебе, як до типового туриста - мішка з грошима, якого потрібно обібрати (на відміну, наприклад, від тієї ж Індії). Все це є дуже хорошим фоном для того головного, за чим, власне, сюди і приїжджають тисячі і тисячі християн з усього світу. Місце, де можна хоч на короткий час стати сусідом Краліци міра, Богородиці. Джерело: http://www.rost.lviv.ua/trevel/medjugorje-part_3.html Повернутися назад |