|
П’ятниця ХХ звичайного тижня, рік ІІ Перше читання
Єз 37, 1-14 Читання з Книги пророка Єзекиїла. Тими днями рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у духові й поставив мене серед долини; долина ж та була повна костей. Обвів Він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі.
І промовив до мене: «Сину людський! Чи оживуть ці кості?»
Я відповів: «Господи Боже, Ти знаєш».
Тоді сказав до мене: «Пророкуй над цими кістками й скажи до них: “Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось Я введу в вас дух, і ви знову оживете. Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, Я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що Я — Господь”».
Я пророкував, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись. Глянув я — як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу.
І Він сказав до мене: «Пророкуй до духу, пророкуй, сину людський, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: “Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили”».
І я пророкував, як Він мені заповів; і ввійшов до них дух, і вони ожили та й повстали на ноги — сила-силенна люду.
Тоді Він сказав до мене: «Сину людський! Оті кості — це все дім Ізрáїля. Ось вони кажуть: “Кості наші висохли, надія наша пропала, прийшов кінець нам!” Тому пророкуй і скажи їм: “Так говорить Господь Бог: Ось Я відчиню гроби ваші, і виведу вас, Мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізрáїльську землю. І зрозумієте, що Я — Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, Мій народе, з гробів ваших, і дам вам дух Мій, і ви знову оживете; і Я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що Я — Господь. Я сказав і зроблю це”». Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 107(106), 2-3. 4-5. 6-7. 8-9 (П.: пор. 1) Господа славте — милість Його вічна.
Або: Прославляйте Господа, бо Його милість навіки.
Або: Алілуя. Хай викуплені Господом так промовлять, *
ті яких Він визволив із рук ворожих.
Із країн зібрав їх: *
зі сходу, заходу, півночі і півдня. Вони блукали в пустелі на пустинній дорозі, — *
не знайшли заселеного міста;
були голодні і спраглі, *
і душа в них умлівала. І закликали до Господа у своїй недолі, *
і Він визволив їх від бід їхніх,
і дорогою прямою їх попровадив, *
щоби прибули до міста проживання. Хай прославляють Господа за Його милість *
і за Його чудеса над людськими синами!
Адже Він наситив спраглу душу, — *
наповнив добром голодну душу. Спів перед Євангелієм
Пс 25(24), 4б. 5а Алілуя, алілуя, алілуя. Боже мій, навчи мене ходити Твоїми стежками,
провадь мене згідно з правдою своєю. Алілуя, алілуя, алілуя. Євангеліє
Мт 22, 34-40 † Читання святого Євангелія від Матея. Того часу фарисеї, почувши, що Ісус закрив уста садукеям, зібралися разом, і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?» Він же сказав йому: «Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це — найбільша і перша заповідь. Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки». Слово Господнє.
Повернутися назад
|