Римо-католицький календарСубота ІІІ звичайного тижня, рік ІІ Перше читання 2 Сам 12, 1-7а. 10-17 Читання з Другої Книги Самуїла Тими днями Господь послав пророка Натана до Давида, і він прийшов до нього та сказав йому: «Було собі два чоловіки в однім місті, один багатий, а другий убогий. В багатого була превелика кількість дрібного і великого скоту, а в бідного не було нічого крім овечки, однісінької, маленької, що він її купив і годував, і вона росла в нього разом з його дітьми. З його хліба вона їла й з його чаші пила, спала на його лоні й була йому як донька. Якось прийшов один подорожній у гості до багатого чоловіка, та цей пожалував узяти зі свого великого і дрібного скоту, щоб зготувати подорожньому, який прибув до нього, і він забрав овечку в убогого чоловіка й зготував її чоловікові, що прийшов до нього». Тоді Давид скипів великим гнівом на того чоловіка й скрикнув до Натана: «Як жив Господь! Чоловік, що зробив те, заслужив смерть. А за овечку поверне вчетверо за те, що вчинив таке й не мав співчуття». Тоді Натан промовив до Давида: «Ти — той чоловік! Так говорить Господь, Бог Ізрáїля: Тепер меч навіки не відійде від дому твого за те, що ти Мене зневажив і взяв жінку Уріїї-хеттита, щоби була тобі за жінку. Тому так говорить Господь: З твого ж власного дому нашлю лихо на тебе; візьму твоїх жінок з-перед твоїх очей і віддам їх ближньому твоєму, і він буде спати з ними перед очима сонця. Ти потайки чинив це, а Я зроблю це явним перед лицем усього Ізрáїля, і перед сонцем». І сказав Давид до Натана: «Згрішив я проти Господа!» А Натан відповів Давидові: «Та Господь прощає тобі гріх твій: ти не вмреш. Тільки ж за те, що цією справою ти дав привід ворогам зневажати Господа, дитина, що в тебе народилась, напевно вмре». І Натан пішов додому. Господь же вразив дитя, яке вродила Давидові жінка Урії, і воно тяжко захворіло. Давид благав Бога заради хлопця, суворо постив, ходив у волосяниці, вночі ж лежав на долівці. Старші в палаці робили все, щоб підняти його з землі, та він не хотів і не їв нічого з ними. Слово Боже Псалом респонсорійний Пс 51(50), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 12а) Створи, о Боже, в мені серце чисте Серце чисте створи в мені, о Боже, * і віднови тривкого духа у нутрі моєму. Не відкинь мене від свого обличчя * і не забери від мене свого Святого Духа. Поверни мені радість свого спасіння * і зміцни мене Духом могутнім. Я навчатиму беззаконних Твоєї дороги, * і безбожні навернуться до Тебе. Визволи мене від крові, Боже — Боже мого спасіння. * Мій язик радісно проголошуватиме Твою справедливість. Господи, Ти уста мої відкриєш — * і мої уста звістять Твою славу. Спів перед Євангелієм Йн 3, 16 Алілуя, алілуя, алілуя Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Алілуя, алілуя, алілуя Євангеліє Мк 4, 35-41 † Читання святого Євангелія від Марка Того дня, як настав вечір, Ісус сказав своїм учням: «Переправимося на той бік». Відпустивши натовп, вони взяли Його, коли Він був у човні. Й інші човни були з Ним. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою. А Він був на кормі — спав на подушці. І будять Його, й кажуть Йому: «Учителю, хіба Тебе не обходить, що ми гинемо?» Вставши, Він погрозив вітрові й сказав морю: «Мовчи! Замовкни!» І вітер ущух, і настала велика тиша. І Він сказав їм: «Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?» А вони злякалися сильним страхом і говорили один одному: «Хто ж Він такий, що і вітер, і море Його слухаються?» Слово Господнє
Повернутися назад
|