Римо-католицький календар
ХІІ Звичайна неділя, рік Б
Перше читання
Іов 38, 1. 8-11
Читання з Книги Іова
Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив: «Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона? Коли Я зробив для нього одіж-хмару і пелену для нього — густу мряку? Границю Я йому призначив, поклав засуви й ворота й мовив: „Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!”»
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 107(106), 23-24. 25-26. 28-29. 30-31 (П.: пор. 1)
Славлю повіки милосердя Бога
або: Алілуя
Ті, що у суднах пускаються на море, *
що ведуть торгівлю на водах великих,
побачили діла Господні *
і чудеса Його в морській глибині.
Сказав, і буйний вітер знявся *
й підніс високо морські хвилі.
Знялись під саме небо, +
спустилися в безодню, *
в біді душа їхня танула.
Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, *
і визволив їх із скорботи їхньої.
Він зробив з бурі тишу *
і втихомирив морські хвилі.
Й вони зраділи, що затихло; *
Він до бажаної пристані привів їх.
Хай славлять Господа за Його милість *
і чудеса Його над людськими синами.
Друге читання
2 Кор 5, 14-17
Читання з Другого послання святого Павла Апостола до коринтян
Брати:
Любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли Один умер за всіх, то всі вмерли. А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес.
Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то Його вже тепер так собі не уявляємо. Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Лука 7, 16
Алілуя, алілуя, алілуя
Великий пророк устав між нами
і Бог навідався до народу свого.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 4, 35-41
+ Слова Євангелія від святого Марка
Того ж дня, як настав вечір, Ісус мовив до своїх учнів: «Перепливімо лишень на той бік!» І зоставивши народ, беруть Його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з Ним.
І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. А Він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять Його і кажуть Йому: «Учителю, Тобі байдуже, що гинемо?» Тоді Він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: «Замовкни! Ущухни!» І затих вітер, і залягла велика тиша.
Тоді сказав до них: «Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?» І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: «Хто це такий, що Йому вітер і море послушні?»
Слово Господнє