Літургійні читання на четвер ХХV звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Четвер ХХV звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Проп 1, 2-11

Читання з Книги Проповідника

Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот – геть усе марнота. Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем? Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки. Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити. Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів. Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову. Усякі речі втомлюють людину, а чому – ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим. Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем. Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» – то воно вже давно було у віках, які були перед нами. Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, – не згадають про них ті, що прийдуть опісля.
//

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 90 (89), 3-4. 5-6. 12-13. 14 і 17 (П.: пор. 1)

Боже, Ти завжди був для нас притулком

Ти повертаєш людину в порох. *
І кажеш: «Людські сини, поверніться!»
Адже в Твоїх очах тисяча років – *
як учорашній день, що минув, – як нічна сторожа.

Ти змітаєш їх, – вони, наче сон. *
Тож вранці минуться, –
як трава, що на світанку росте і розцвітає, *
а ввечері буде скошена і засохне.

Навчи нас так рахувати дні наші, *
щоб ми набули серце мудре!
Повернися ж, Господи! До якого часу? *
Вияви до своїх рабів милосердя.

Наповни нас вранці своїм милосердям, *
щоб ми раділи й веселилися всі наші дні, –
Нехай світло нашого Господа Бога буде над нами, *
і Ти утверди діла рук наших.

Спів перед Євангелієм
Йн 14, 6

Алілуя, алілуя, алілуя

Я – путь, істина і життя!
Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 9, 7-9

† Читання святого Євангелія від Луки

У той час Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося через Ісуса, і бентежився, бо дехто казав, ніби це Йоан встав із мертвих; інші – що це Ілля з’явився; ще інші – що воскрес один із давніх пророків. Тоді Ірод сказав: "Йоанові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про кого я чую таке?” І намагався побачити Його.

Слово Господнє