Літургійні читання на п’ятницю ХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

П’ятниця ХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
1 Кор 9, 16-19.22-27.

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до корінтян

Брати! Адже якщо я звіщаю Євангеліє, то немає чим мені хвалитися – це мій обов’язок. І горе мені, коли я не звіщатиму Євангелія. Якщо я це здійснюю добровільно, то маю нагороду; якщо не добровільно, то виконую доручену мені службу. Яка ж моя нагорода? А та, що проповідуючи Євангеліє, я безкорисливо викладатиму Радісну Вістку, щоб не користуватися своїм правом, яке маю з Євангелія. Будучи вільним від усіх, я себе підкорив усім, щоби багатьох придбати. Став я для немічних, як той немічний, щоб немічних здобути. Для всіх я став усім, щоб в усякому разі деяких спасти. Усе це я роблю задля Радісної Звістки, щоб стати її співучасником. Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганнях, вони всі біжать, але нагороду одержує один? Тож біжіть, щоб і ви її здобули! Кожний, хто змагається, стримується від усього. Вони, – щоб одержати тлінний вінець, ми, – щоб нетлінний. Тому я не біжу в непевності та веду кулачний бій не так, аби тільки бити повітря. Але я виснажливо вправляюся і приборкую своє тіло, щоби, проповідуючи іншим, самому не виявитися недостойним.
//

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 84(83)

Як любі, Боже, нам Твої оселі!

Знемогає моя душа *
й прагне до дворів Господніх!
Серце моє й моє тіло *
радіють живим Богом.

Навіть пташина знаходить собі хатку, *
і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят:
(а я) жертовники Твої, Господи сил, *
Царю мій і мій Боже!

Щасливі, що живуть у Твоїм домі; *
вони повіки Тебе хвалять!
Щасливий чоловік, що має свою силу в Тобі *
і Твої дороги має в своєму серці.

Бо Господь Бог – сонце і щит – *
Господь дасть ласку й славу.
Він не відмовить блага тим, *
що ходять бездоганно.

Спів перед Євангелієм
Йн 17, 17аб

Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Твоє, Господи, істина,
освяти нас правді.

Євангеліє
Лк 6, 39-42

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Як можеш казати братові своєму: «Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока!» – а не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».

Слово Господнє