| 
 Римо-католицький календар  
	П’ятниця ІV звичайного тижня, рік І 
Перше читання 
	Євр 13, 1-8 
Читання з Послання до євреїв 
Брати! Нехай утверджується братолюбність! Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені;  про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі.  
	Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог.  
	У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: «Я тебе не покину і не відступлю від тебе!»  
	Тому ми відважуємося говорити: «Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?» Пам’ятайте про ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, пильно вдивляючись у кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора, сьогодні й навіки той самий! 
	
	
	//
	 
Слово Боже 
Псалом респонсорійний 
	Пс 27, 1. 3. 5. 8б-9абв (П.: пор. 1а) 
Бог – моє світло і моє спасіння 
Господь – моє світло і моє спасіння. * 
	Кого мені боятись? 
	Господь – мого життя твердиня. * 
	Кого мені жахатись? 
Якщо проти мене табори повстануть, – * 
	не злякається моє серце. 
	Якщо проти мене війна повстане, * 
	я й тоді надію буду мати. 
Бо в дні недолі * 
	Він в укритті мене сховає, – 
	Він заховає мене в потаємному місці свого намету, * 
	підніме мене на скелю. 
Тож я, Господи, шукатиму Твого обличчя! * 
	Не відверни від мене свого обличчя, 
	не відвертайся від слуги свого в гніві. * 
	Будь моїм помічником, не покидай мене, мій Боже. 
Спів перед Євангелієм 
	Пор. Лк 8, 15 
Алілуя, алілуя, алілуя 
Блаженні ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, 
	бережуть і приносять плід у терпінні. 
Алілуя, алілуя, алілуя 
Євангеліє 
	Мк 6, 14-29 
Читання святого Євангелія від Марка 
Того часу почув і цар Ірод, оскільки явним стало Ім’я Ісуса, і люди говорили, що це – Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі могутні сили діють у Ньому. Інші ж казали, що це – Ілля, ще інші говорили, що це – пророк, як один із пророків.  
	А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!» Адже сам Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан казав Іродові: «Не дозволено мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, відчував сильну розгубленість, але слухав охоче.  
	Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він сильно поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що мені попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!»  
	І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб ти негайно дав  мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав ката, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері.  
	А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його в гробниці. 
Слово Господнє 
 
Повернутися назад
 |