Літургійний зошит 1 СЕРПНЯ, СУБОТА

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Єр 26, 11-16. 24
Читання з Книги пророка Єремії.
Тими днями священики й пророки промовили так до князів і до всього народу: «Смертельний вирок належить цьому чоловікові, він бо пророкує проти цього міста, як те самі ви чули на власні вуха». Єремія ж так відповів до всіх князів і до всього наро­ду: «Господь послав мене пророкувати проти цього дому й проти цього міста всі ті слова, що ви чули. Отже покращте ваші путі й ваші вчинки, слухайте голос Господа, Бога нашого, і Господь відведе те лихо, яке виповів на вас. Що ж до мене, то ось я – в руках ваших. Чиніть зі мною, що на погляд ваш добре й праве. Тільки затямте собі до­бре, що якщо вб’єте мене, то безвинну кров накличете на себе й на це місто та й на його мешканців, бо Господь справді послав мене до вас проректи всі ці слова до вух ваших». Тоді князі й увесь народ промовили до священиків та пророків: «Цей чоловік не заслужив на смертний вирок, бо він промовляв до вас Ім’ям Господа, Бога нашого». Ахікам, син Шафана, охороняв Єремію, щоб не видано його народові на смерть. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 69, 15. 16. 30-31. 33-34
В час благодатний виcлухай мій голос.
Спаси мене з трясовини, *
щоб не загруз я,
аби визволитися мені від тих, які мене ненавидять, *
і від вод глибоких.
Хай не накриють мене водяні потоки *
і глибінь мене хай не поглине,
хай не стулить наді мною *
своєї пащі безодня.
Я – бідний і нещасний, *
та спасіння Твоє, Боже, нехай високо мене підійме.
Тож прославлятиму піснею Ім’я Боже, *
звеличуватиму Його похвалою.
Побачать убогі та зрадіють. *
Шукайте Бога, і оживе ваше серце,
бо Господь вислуховує нужденних *
і не погордує в’язнями своїми.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 5, 10
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 14, 1-12
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу чутка про Ісуса дійшла до вух тетрарха Іро­да, і він сказав своїм слугам: «Це Йоан Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудодійна сила діє в ньому!» Оскільки Ірод, схопивши Йоана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Фили­па, бо Йоан говорив йому: «Не дозволено тобі її мати!» Й Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Йоа­на вважали пророком. Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди тан­цювала серед гостей і так сподобалася Іродові, що він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить. Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені тут на підносі голову Йоана Хрестителя!» Цар засмутився, але через клятву й тих, які  сиділи, наказав дати, тож послав стяти голову Йоанові у в’язниці. Голову принесли на підносі та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері. І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса. Слово Господнє.