Цього року вже вдруге, з 27 до 30 серпня, у парафіяльному будинку в Лучках відбувся молодіжний табір спільноти «Світло Марії» під назвою «До джерела». Після досвіду минулого року ми знову відчули бажання і потребу присвятити себе молодим людям, які пов’язані з Меджуґор’єм та нашою спільнотою, і допомогти їм ще більше наблизитися до Ісуса та Марії.У таборі взяли участь вісімнадцять молодих людей. Вони, як і всі інші, переживають свої радощі та труднощі, але особливі тим, що шукають Бога й прагнуть дедалі краще Його пізнавати.
Табір ми розпочали Святою Месою, яку служив отець Петер Віціан. Молоді люди могли звертатися до нього та приходити до нього протягом усього перебування в таборі. Після Святої Меси відбулися знайомства та різноманітні спільні активності, а ввечері з попкорном і колою ми дивилися фільм про святого Йосифа з Купертіно, чиї простота, покора та доброзичливість стали натхненням для всіх нас.
Протягом наступних днів ми поступово відкривали для себе п’ять каменів, які Діва Марія дає нам у Меджуґор’ї: молитву, Євхаристію, Святе Письмо, піст і Таїнство примирення.
Доповіді доповнювалися різними спільними активностями. У п’ятницю ми вирушили на чудову словацьку природу, щоб помолитися Хресну дорогу, як закликає нас до цього Діва Марія у Своїх посланнях, — вийти на природу та відкривати Бога-Творця. Віримо, що саме в молитві та красі, яка нас оточувала, молоді люди могли по-новому пізнавати Бога й захоплюватися Ним, дякуючи за все, що Він створив. На вершині невеликого пагорба, де проходить Хресна дорога, знаходиться каплиця Семискорботної Богородиці. Там ми спільно помолилися та завершили Хресну дорогу.
Потім ми продовжили коротшим походом до могили отця Бенджаміна Мартінського в Лікавці – священника й монаха, який не боявся свідчити про Христа своїм життям. Він пожертвував своє життя Богові за ненароджену дитину та її матір, яку переконували зробити аборт, оскільки дитина мала народитися з важкою інвалідністю. Молоді люди побачили в ньому приклад мужньої віри та взірець життя у світі, де й вони стикаються з різними викликами, пов’язаними зі своєю вірою.
Нас також відвідала монахиня Самуела, яка разом із молодими людьми розкривала тему чистоти та допомагала їм краще зорієнтуватися у власних почуттях, емоціях і волі. Потім ми провели вечір біля вогнища на подвір’ї парафіяльного будинку. Не бракувало й цікавих занять, під час яких молоді люди розважалися, а водночас відкривали для себе Боже Слово, училися працювати з ним та зберігати його у своїй пам’яті й серці.
Кілька молодих людей із музичними здібностями створили спільний хор, який супроводжував Святі Меси та прославляв Господа співом і музикою. Вони грали на піаніно, гітарі, акордеоні та трубі. Хлопці прислуговували під час Святої Меси, дівчата читали Боже Слово, кожен намагався активно долучитися до її святкування.
Частиною програми були також адорації та спільна молитва Розарію. Щоранку ми разом читали Євангеліє дня. Адже Богородиця закликає нас, щоб слова Євангелія були першими словами, які ми читаємо вранці. Потім ми ділилися тим, що нас особливо торкнулося. З радістю ми відкривали, як Господь звертається до кожного особисто і як чуйно молода людина може почути Його голос.
Під час завершальної Святої Меси молоді люди отримали можливість присвятити наступний навчальний рік намірам Діви Марії. Кожен із них написав листа до Богородиці та поклав його на вівтар. Так само молоді люди віддали під опіку Марії навчальний рік і під час минулорічного табору. Цього разу вони ділилися своїм досвідом — як Богородиця протягом року їх захищала, як допомагала долати складні ситуації та як заступалася за них навіть під час навчання. Це був прекрасний і глибокий момент, із яким ми разом увійшли в новий навчальний рік.
Ми попрощалися за спільним обідом та під час заключного ділення. Звучала вдячність за підготовлені заходи, за нове пізнання самих себе та Бога, а також за дар спільноти й можливість знову зустрітися.
Як спільнота, ми відчуваємо велику вдячність за всіх добрих людей, завдяки яким цей табір зміг відбутися. Дякуємо за кожну молитву, якою ви супроводжуєте нас і наше служіння.
А передусім дякуємо Богові за те, як Він веде нас, надихає та показує нам потреби людей, до яких нас посилає. Дякуємо Небесній Матері за те, що Вона відкриває перед нами двері, додає нам відваги та випрошує для нас дари Святого Духа.
Спільнота «Світло Марії»
