Якщо Пресвяту Діву Марію, яка носила Його у Своєму пресвятому лоні, ми так шануємо, як і належить; якщо блаженний Хреститель затремтів і не наважився доторкнутися до святого вінця Божого; якщо ми шануємо гробницю, в якій Він деякий час лежав, — то наскільки ж святий, праведний і гідний той, хто торкається своїми руками Того, Хто вже не помре, але живе навіки і прославлений, на Кого бажають споглядати ангели, — священник, який приймає Його своїми устами і серцем та уділяє іншим для причастя. Усвідомлюйте свою гідність, брати-священники, і будьте святі, бо Він святий (Лев. 11:44).І як Господь Бог піднісся понад усім заради цієї таємниці, так і ви любіть Його, шануйте та почитайте понад усе інше. Це велике нещастя і жалюгідна слабкість — мати Його так близько і водночас перейматися речами цього світу. Нехай тремтить людина, нехай тремтить увесь світ і нехай вигукує небо, коли на вівтарі в руках священника перебуває Христос, Син Бога Живого! О, яка дивовижна велич і незбагненна гідність! О, піднесене смирення! О, смиренне піднесення, коли Господь усього, Бог і Син Божий, так упокорив Себе, що задля нашого спасіння приховав Себе під виглядом хліба!
Погляньте, браття, на смирення Боже і вилийте перед Ним свої серця. Упокоріться й самі, щоб Він вас підніс… (1 Пт. 5:6) Тому не залишайте нічого зі свого для себе, щоб вас у повноті прийняв Той, Хто цілком віддав Себе вам. Крім того, я застерігаю і благаю в Господі, щоб, згідно з постановами Святої Церкви, щодня служилася лише одна Меса в місцях проживання братів. Якщо в одному місці перебуває кілька священників, нехай інші з любові задовольняються служінням одного.
Бо Господь Ісус Христос наповнює і присутніх, і відсутніх, які є гідними Його. Він, хоч і перебуває в багатьох місцях, залишається неподільним і не зазнає зменшення, але як Єдиний діє всюди, як Йому подобається, з Богом Отцем і Святим Духом Утішителем, навіки-віків. Амінь.
Належне місце
Звернімо увагу, священнослужителі, на великий гріх і невігластво, яке деякі виявляють щодо пресвятого Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, Його пресвятого Імені та написаних слів, якими освячується Його Тіло. Бо ми знаємо, що воно не може стати Тілом, доки не буде освячене словами. Адже ми не маємо і не бачимо нічого тілесного у цьому світі від Всевишнього, крім Тіла і Крові, Імені та слів, через які ми були створені і викуплені від смерті до життя. Нехай усі, хто служить, замисляться, наскільки негідними є чаші, посудини та ризи, в яких освячується Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа. Багато хто зберігає їх у недостойних місцях, недбало носить дорогою, негідно приймає і роздає іншим без належної пошани. Його Ім’я та написані Його слова іноді топчуть ногами.
Бо «тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого» (1 Кор. 2:14).
Хіба не проникають нас побожністю всі ці факти, що милосердний Господь дає Себе в наші руки, щоб ми доторкнулися до Нього і щодня приймали Його устами? Хіба ми не усвідомлюємо, що опинимося в Його руках? Тож виправімося якнайшвидше і якнайретельніше в усьому цьому та іншому. І де б негідно не зберігалося чи не залишалося пресвяте Тіло Господа нашого Ісуса Христа, заберімо Його звідти, покладемо в гідне, прикрашене місце і замкнімо. Так само Його Ім’я та написані Його слова, де б вони не були знайдені в негідному місці, мають бути зібрані й поміщені у гідному місці. Ми знаємо, що все це ми повинні виконувати згідно із заповідями Божими та постановами Святої Матері Церкви. А хто цього не чинить, нехай знає, що в день суду дасть відповідь перед Господом нашим Ісусом Христом. Нехай ті, хто поширює це писання для кращого служіння, знають, що Господь благословить їх.
Молитва Франциска біля входу до церкви
«І Господь дав мені таку віру в Церкву, що я молився з простотою і говорив: “Ми поклоняємося Тобі, Господи Ісусе Христе, в усіх Твоїх церквах по всьому світу і благословляємо Тебе, бо через Твій святий хрест Ти відкупив світ”».
